Мій милий Птах, де ти дістав ці крила,
Якими ти мене підносиш ввись
Над поверхами неба? Я зуміла
Собі сказати: “Дівчинко, скорись”.
Хто тебе вчив так вміло керувати
Буремними потоками між хвиль
Моїх душевних течій? Треба знати,
Яке впустити з моїх божевіль.
І як не загубитися стежками
Серед величних створених лісів
Та безлічі фантазій. Щастя з нами.
Ти віднайти до мене шлях таки зумів.
Мій рідний Птах, а я тебе любила
У кожному прожитому житті
Моїх реінкарнацій. Полетіли,
Люби мене в безхмарній висоті.
12.06.2015 р.
© Альбіна Смолянська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587184
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Альбіна Кузів