На моєму березі неба
Кожна тиха раптовість щастя
Відслужила янголам требу
До і після свого причастя.
Чи багато, чи то замало –
Хто ж у серці рахує сяйво…
Що бул́о – то моє… не вкрала…
Радість – клаптик душі не зайвий.
На моєму березі неба –
Ясень, з кроною мого часу.
З півдня вдягнутий бік липн́ево.
В північ – голений з січнем разом.
І втрачає під осінь листя…
Надзвичайно-звичайне диво...
Все ще вірю – життя колиска
Десь у липні… десь там…можливо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587190
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Циганова Наталія