На всьому ставлю жирну крапку -
Прийшов кінець мого терпіння,
Й нехай гризе мене сумління,
Та навіть й в гіршому випадку,
Я вирву все твоє з корінням,
Що терном в'їлось в мою душу.
За що це все терпіти мушу?
Щоб жити так потрібне вміння.
Моїм ж повітрям мене душиш,
І душу видерти готовий,
Не відчуваєш мого болю.
За що, скажи, мене так мучиш?
Й коли мине твоя постійність
В так званій щирій нелюбові?,
Що просякла мене до крові
І товче в ній безперебійно.
Все... Досить! Лопнуло терпіння -
Я в кулаки зібрала нерви.
Тебе відпущу без перерви.
Все... Від сьогодні ми вже вільні.
//8.06.15//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587466
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Marisong