** знай: колись перестанеш тут бути…
В час, коли ти у світ увійшов – і твій світ народився.
Був розстелений шовк оцих трав, і з’явилися зорі й туман,
І засіялись квіти тобі, і стежки твої в зелень вдяглися,
Народилося щастя. І смерть. – Та що все перетворить в обман.
** … і будуть закриті здивовані очі поета
Чого б не досяг у житті, у кар’єрі, у слові,
На день твій останній це все аргументом не буде –
Лише твої діти, яких народив від любові,
Та крихти добра, щиро роздані дням, світу, людям.
** хай очі в колір неба повняться любов’ю
Смерть за кожним прийде – не відкупишся, не вмилостивиш.
Та допоки ти тут – кожну мить оціни й полюби,
І красу на обличчях, і квітку просту – і предивну!
І листочок кленовий, і погляд очей голубих!
** не ставай на змагання із Часом – бо всі вже програли
Не марнуй час життя – бо тобі під цим небом не вічно
Споглядати безхмарно за щастям, хто поруч з тобою.
Не зупиниш ти Час, і спливе так весна за весною –
Ранки юності швидко замінить він смутком і ніччю…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587506
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Касьян Благоєв