Люди добрі, тяжко дуже -
Лиш тепер це знаєш,
Десь далеко вже Матуся,
Спокою не має...
Чи сказав я слів хороших,
Заспокоїв вчасно?
Чом же Ти, мій добрий Боже
Не сказав, що згасне?
Самий теплий, самий рідний,
Лагідний і ніжний
Вогник, що відводить біди
І від діток грішних...
А себе на цім ось світі
Не жаліли - Неню,
Аж до ночі в тьмянім світлі,
Зрання... і щоденно...
Ненароком прилітаєш,
Милая Жар Птиця,
Приголубиш, привітаєш -
В спеку мов, водиці...
15.06.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587523
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Променистий менестрель