А мрія моя йде на далі,
Несуть її теплії вітри.
За горизонт,все далі й далі,
Шукаючи,де б це розцвісти?
Вона неначе промінь світла,
Де є початок без кінця.
Вона ,як мама є привітна,
Митець створивший нового митця.
І де то щастя?Та ніхто не знає,
Говорять,що воно в серцях.
Мене душа болить,а хтось її шукає,
А в когось страх лишився на устах.
Його не змиєш,хоч сціпи всі зуби
Помадою не заховать.
Болить душа й тому трясуться губи,
І залишається лиш тихо нам зітхать.
Сходинка вверх і дві назад,
Ми валимось у власні ями.
Не помічаючи,цей снігопад,
Під нами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587600
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Пилип Сліпий