Ніченьки турботи



Ранок  наче  лишень  зблиснув,  -
Вечір  заглядає.
Вітер  стих,  пішов  безвинний
По  верхівках  гаю.

А  птахи  ще  пролітають,
Небеса  все  крають.
Сонце  вже  до  небокраю,  
Нічка  каже  -  знаю:

Треба  зорі  засвітити,
Місяченька  звати.
В  соннім  царстві  -  дивні  свити
І  нічні  затрати...

Стільки  сонечок  проснуться
В  різнобарвнім  світлі.
Сон  других  планет  онуці
Видиться,  як  в  фільмі...

15.06.2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587633
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Променистий менестрель