Блукає він лісом у пошуках їжі,
Сліди віднедавна: холодні та свіжі.
Очі вогнями мигають в ночі
руки холодні, а зуби страшні.
При денному світлі не видно його,
бо радо ховається в своє дупло.
Маючи хвіст він ловить усіх,
а інколи чутно пронизливий сміх.
Побачиш його, то швидше біжи
і не повертайся біжи і живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587652
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Arthur Savchuk