У нього є шрами. У мене є рани.
Ми трохи побиті скитанням світами.
Від кого втікали? До кого прибігли?
Кого не застали? І кого настигли?
Шукали чогось, невідомо і досі.
Ховалися в тінях, чужому волоссі.
Любили не тих, і не з тими кохались.
Раду́є одне - що собою зостались.
І встрітились так - несподівано вчасно,
Що стало все милим, любим, прекрасним.
Що стало все ніжним, палким і гарячим.
Бог посміхнувся. Він все побачив.
Бо радий і Він, коли діти - щасливі.
З Любов'ю на серці, щирі й окрилі.
Літають собі, гармонію сіють.
Душою співають, а тілом - мліють.
Достатньо вже війн. Достатньо вже бою.
Я хочу, коханий, лиш бути з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587799
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Катерина Пташка