І що нового? Справи як твої скажи? Можливо й краще, що не була твоя... Можливо краще, що доля у нас не одна... Можливо краще, але ти скажи ну як ти там? І що тепер турбує? Можливо більше вже любиш ніч? А може без мене живеться ну хоть трохи легше? А знаєш краще не кажи, а то ще не настільки сильна я, щоб чути знов про справи твої... Так, мені цікаво дізнатись ну як ти там, але я тільки ночами почала спати... Сигарета другом стала мені ти знав? Тепер все більше мату і менше на Ви... Не вихована, до болі не правильна і головне не твоя... Болить інколи мене душа до тебе хоче, а мені приходиться в інший провулок ноги нести, під домом твоїм я ж тепер лишня гостя... Я знаю не відповіш ти ні на одне з цих питань, але я так давно хотіла спитати: ти серце своє зберіг? Цинізму маску ще не скинув? Чи серце так ж рівно ритм відбиває? Чи може хоть когось ти полюбив? І з тобою тепер ночами кохана?
А я ну ще жива… Нікого поки не люблю, але це ж скоро зміниться… ну можливо не дуже скоро, але зміниться… Збираю себе по крупинкам і будую щось нове… Можливо буду краща, а може гірша… Це вже час покаже… З тобою я була жива, любила сильно і не шукала більш нічого… Тепер… Ну що тепер… Тіло живе, душа поламана тебе ще не забуто… Ти не винний я знаю, любов ж була лише моя… А ти ж нічого не обіцяв і явно не кохав… Лишня, просто була лишньою, не потрібною, не сильною, не щастям просто була в твоєму житті і нічого там напевно не залишила… Ну ніби все розумію і ще інколи надіюсь і чекаю, але принаймі уже сплю і їсти тепер не забуваю.
Ти мені так був потрібний, але не зійшлось, не буває так як того хочу я... Ти знаєш тебе тепер пробують замінити, а дехто новим хоче бути у житті... Вони ж не бачуть, що тільки висохли сльози і посмішка ще не зявилась на лиці, коли на землю ніч лягає... Ти там головне не хворій і не забувай їсти... Тебе любила так ніби вперше і на все життя тепер ж вина моя, що пробую тебе забути... Ти якщо треба дзвони тебе скоро готова бути чути, бо скоріш за все іншому дозволю мене полюбити і полюблю його... Ну, що ж ти буть там щасливий і знаєш я вдячна тобі, за те що зумів життя показати правда тільки з поганої сторони...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587815
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Олена Орелецька