Переплила вже нічка річку,
Приспала берег, скот, людей
Тай запалила місяць-свічку,
Що поміж зорями бреде.
А ті, мов з золота курчата,
По небу мовчки розбрелись
І стали снами пригощати
Та ще й такими, щоб збулись.
Дрімає-снить рясна калина,
На неї місяць погляда.
Ген, солов’їна пісня лине,
Ледь плине зоряна вода.
09.05.13
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587867
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)