Отак живемо: дім, робота, дім...
Діждали літа, їдем у відпустку
І... раптом, замість тебе... дивна пустка,
Неначе з сонячного неба грім.
От тільки що була і вже немає.
Для когось смуток, боляче комусь,
Біля під'їзду тема для бабусь...
Так кожен з нас колись кудись зникає.
І відступають тисячі проблем,
Які були, ще вчора, надважливі...
Впав колосок на довгій Божій ниві.
Чиясь шкала розпочалась нулем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587891
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Патара