Мене пізнаєш заходами тіней,
Мою жагу, мій пристрасний ноктюрн.
Та сотнями душевних авантюр
Моє бажання щастя не вимірюй.
Я ось така. Шалена, запальна,
Та краще хай про мене скажуть вірші.
У їх глибинах, потаємно-грішних,
Знайдеш ти присмак крові і вина.
Дивись пильніше: в римуванні течій,
За масками людської простоти,
Моя душа вкладеться між рядки,
А ти її побачиш в порожнечі.
Мою тонку мереживну вуаль,
З бажань і прагнень, заховай подалі,
Бо люди, до чужих здобутків спраглі,
Її шукають, наче той грааль.
Ні, не вкрадуть. Лише позичать трохи,
І мою грань покажуть, як свою́.
Я не боюсь. Бо ті, кого люблю,
Впізнають серед сотень мої кроки.
15.06.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587979
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2015
автор: Альбіна Кузів