Я все лину до отчої хати,
Де стежина росте споришем.
Де бабуся навчила читати,
Де не знав ще життєвих проблем.
Я все лину до отчого дому,
Там дитинство і юні роки.
Буде пісня до болю знайома,
І минуле торкнеться щоки.
Я до рідного лину порогу,
Де лиш спокій і тиша в думках...
Занесли вдаль життєві дороги -
У форпост повертаюсь лиш в снах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588008
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2015
автор: Куліш Анатолій