Мімікрія - не часте явище,
Так живе далеко не кожний,
Не опуститься до підробки,
Хто на силу і опір спроможний.
Мімікрують дрібні комашки,
Та ще ті, хто живе в мокро́ті.
Прикидатися не потрібно
Тим, хто впевний у породі.
Вовк, як вовк, і акула – акула.
Не потрібні коту копита.
А от зручно би упиряці
Виглядати, як ангелиця!
Вічно юному аферисту
Лисий череп додасть шарму;
«Вундеркінд» щось з апломбом ляпне -
І хапне на ходу мільярди!
Ну, а шльондра під діву пнеться,
Накрутивши на вуха коси.
Розвеселена клієнтура
Над розведеними регоче!
Мімікрують падлюки всюди.
Все людське спромоглись забути.
От кому лише глядачами,
А кому в них закускою бути?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2015
автор: Artemis