Примарно виходить — збуваються мріїї
І так незвичайно, немовби у казці
Дарують щоразу все нові надії
Тримають обличчя у золота масці
***
Не можна побачити справжнє лице
Хоча й не потрібно його усім знати
Коли ти відчуєш - сам скажеш: “Оце!”
І зробиш усе, аби тільки забрати
***
Забрати, сховати, нехай не побачать
Не треба ж усім про приховане чути
І тільки будь певний, вони не пробачать
Не кожен бо зможе так само відчути
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2015
автор: тихенький хлопчик