А я стояла...милувалась містом
Замріяна,щаслива до безумства
Красива і закохана у літо,
Немов невиросла з дитинства.
Ти підійшов,обняв так тихо,ніжно
Шепнув...прослухала...та це вже неважливо,
В театрі вже закінчилося дійство
А всіх давно порозганяла злива...
А ми стояли дивилися у вічі,
Від щастя навстіж душу вивертало
Навпроти в вікнах миготіли свічі,
Так це кохання...серце підсказало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2015
автор: янгол з душею