на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706101
Ідуть дощі з вівторка на четвер, суфлер з небес передрікає грози, десь у майбутньому, та добре – не тепер (ще прийде час безжалісної прози). А поки – дощ, із півночі на південь, де спраглий грунт чекає передозу. Краплини падають на перші наші квіти, лишаючи на них сліди, як сльози.
Ллє сльози дощ, та світ не любить сліз: у всіх своє, і "цо кому до теґо», яке провалля поміж наших міст, що криється за нашим альтер еґо? Що Грея корабель давно на скалах, Ассоль пішла, і де вона тепер? Що ми з тобою марно заблукали в косих дощах з вівторка на четвер...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2015
автор: Дантес