Безвихідь

Із  тих  правдивих  слів,
Які  були  несказані  завжди,
Мій  намір  з  часом  спопелів,
І  мою  душу  взяли  холоди.

Чомусь  боюся  я  сказати,
Про  все  що  серце  відчуває,
І  як  засуджений  чекаю  страти,
Любов  моя  гаряче  помирає.

Тебе  тільки  я  кохаю,
І  без  тебе  дотліваю,
Тебе  в  думках  оберігаю,
І  надії  не  втрачаю.

Себе  в  собі  гублю,
Бо  тебе  я  люблю,
Твоє  ім`я  тихо  промовлю,
І  навіки  пропаду…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2015
автор: GentleMan