Доки житиму, будуть милими
Рідні далі, де хліб шумить…
Наймирнішими в світі стрілами
Жито цілиться у блакить.
Скільки стріл цих, тугих, нескорених!
Ледь торкни – і неначе злетять.
Наконенчники їх напоєні
Не отрутою, а життям.
Лину думкою в дні майбутнього,
Де б не правило світом зло,
Й крім цієї зброї могутньої,
Більш ніякої не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588196
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2015
автор: Ніна Багата