Не помирають наші мами,
Вони живуть на небесах,
Вони незримо поруч з нами
У наших справах, наших снах…
Вони все чують і все знають
І шлють нам світло від зірок,
І завжди нас оберігають,
Наш кожен подих, кожен крок…
Вони всі наші дії бачуть,
Благословляють перед сном,
Коли нам боляче, то плачуть
Дощем холодним за вікном…
І доторкнуться до волосся,
Його пригладивши злегка,
То вітерець, чомусь здалося,
Що ніби мамина рука…
Ласкавим сонечком зігріють,
І сльози висушать з очей,
І так, як тільки мами вміють,
Прохають Бога за дітей…
А їхні душі поряд з нами,
Злітають в небо, наче птах,
Не помирають наші мами,
Вони завжди живуть в серцях…
Коли життя зачинить браму
І смерті задзвенить коса,
В останній раз покличеш маму,
Щоб відвела на небеса…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2015
автор: LubovShemet