Дідівська хата край села,
Поля безмежні за городом,
На світі скільки я жила –
Завжди пишалась своїм родом.
Старі акації, як світ,
Ніхто не зможе пригадати,
Хто їх садив і стільки літ
Вони росли тут, біля хати…
А скільки бачили вони,
Пережили які події –
Голодомор, роки війни,
Їх не зламали суховії.
Буяє викоханий сад,
Де абрикоси, вишні, сливи,
А край городу – виноград,
І все доглянуте дбайливо.
А біля хати цвів бузок,
Садок в тюльпанах і піонах,
І білі кетяги квіток
В акаційових чорних кронах.
В сорочці вишитій дідусь,
Бабуся в в’язаній хустині…
Я лиш думками повернусь
До вас і вашої хатини…
Моі дідусь і бабуся в колі рідні ( з сімейного альбома 1955 рік)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2015
автор: LubovShemet