Розквітло небо й сонечко ледь-ледь зажевревіло
І розлились в гаях й садках пташині голоси.
За ніч чарівну земленька легенько відпочила
І двері, привідкрились нам, ранкової краси.
Червонобокі яблука ще досипають мило,
А виноград – умився вже у ранішній росі,
Різноколірні сливочки-сестрички визирають
І груші - посилають нам медові запахи.
Ставок дрімає за селом, спить плесо водяне
Лиш очерет чуть шелестить, як рибка промилькне.
А вдалині - туман встає і ліс немов димить
І коник вороний, як вітер, назустріч сонцю мчить.
31.08.1999р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2015
автор: Мацик