** на порозі осені, в подиху вітрів…
Я вірив: ти повернешся із вітром
В мій дім, коли останній подих літа
Ще буде двір цей, дім і серце гріти,
А осінь барви підбирати для палітри.
** почуємо музику ночі?..
... і сподіваннями втішав наївне серце:
Ти доторкнешся до цих днів шаленства вітром,
Щоку неголену попестиш, щастя світлом
Осяєш долю нам, зіграєш ночі скерцо!
** я і серце... і та, що любила
Як же це трапилось: серед подій, серед літ,
Серед людей я сліди відшукав твої знову:
Не обривався ніяк літ фатальних політ –
Час, ворог-друг, затівав проти нас нову змову…
* заглядає місяць в очі спогадом про тебе…
Ніч із самотністю – знову мої співрозмовники.
Дім, де тобою ще дихає все, жде і світиться,
Постіль пом’ята… зігріта коханням любовників…
Пристрасть лукава тебе не замінить, мій місяцю!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588610
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2015
автор: Касьян Благоєв