** у весни і в осені знак один: кохання!
Так хотілося мені весняної дівчини,
Молодої, чарівної, ніжної!.. Засвідчити
Мушу, друзі, перед вами, майте лиш терпіння:
І зустрів – і зізнаюся: покохав… осінню!
** думаєш: від розуму! а то примхи років…
Гей ви, час, і роки, о премудрість розквітла!..
І ти в дзеркалі бачиш: іде
Вище й вище чоло твоє розумом світле!
(Ні, то лисина наступ веде…)
** а між нами роки, а ці очі заманюють в прірву...
Хай же сум цих років нас обох омине.
Доле, дай ще з кохання криниці напитись:
Двох чарівних вуглинок темниця
Кличе-манить в неволю мене!
** два рази в річку не ввійти?..
О пристрасті вогонь: як, мила, в унісон
Було кохатись – як співать устам…
– Давай ілюзію ще подаруєм душам*:
Повернемось у той солодкий сон!
----
* для ревних прихильників ритміки і "правильності" наголосів:
то не помилка, то задумка автора. (а він – стовідсотковий графоман,
стилістики мови не знає, а таким самовпевненим бовдурам
все дозволено!). та й кажуть, прийом поетичний такий існує
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588624
Рубрика:
дата надходження 20.06.2015
автор: Касьян Благоєв