вона з тих дівчат,
яким завжди чогось мало.
їй би варто мізків купити.
у неї лиш тупі заморочки,
її тільки чорт зрозуміє.
вона має одну подругу,
яка також з привітом,
що повчально каже, як жити має.
у неї лиш одні проблеми
і хлопець має бути із-за кордону.
вона тебе не пробачить,
навіть якщо дуже бажає.
у неї не все добре з головою
і її навіть зайнятість не рятує.
їй треба йти лікуватись,
щоб людям день не псувала.
вона себе тільки вбиває
і про це сама добре знає.
їй треба складати вірші,
хоча вона того не варта.
я зустрів її в болоті.
ми мило розмовляли.
вона,мала, дурна по фазі
і про це сама добре знає.
ми з нею весело шептались,
а мені на душі блювалось...
вона із тих дівчат,
яких не прийнято пам’ятати.
вона сама не знає,
чого дійсно хоче.
вона буде з тобою красива.
вона навіть зрідка буде нормальна,
але в кінці вона залишить по собі
лише пусту жирну пляму...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2015
автор: Дмитро Макогін