Чомусь не сплю…

Шепоче  ніч  солодкі  дощосни-
Відчинене  вікно  вбирає  звуки, 
А  морок  надто  в'їдливо-масний 
Мене  тримає  холодом  за  руки... 
       
Чомусь  не  сплю...  Снує  павук  думки, 
Вплітаючи  секунди  в  павутиння... 
Так  хочеться  намалювать  зірки 
На  ватяне  промокле  хмаровиння... 
       
У  тишу  закарбоване  "тік-так"-
Годиннику  не  спиться  і  без  кави... 
Вітрисько  -  розкуйовджений  відьмак, 
У  темінь  викликає...для  забави... 
       
Іти  -  чи  ні?  Так  страшно  квилить  птах  - 
Напевно  править  опівнічну  месу...
А  що,  цікаво,  снить  замшілий  дах?
Чи  мають  Янголи  свою  імейл-адресу? 
       
Як  лялечка,  щільніше  загорнусь 
У  ковдрококон  -  для  метаморфози...
А  ранок  -  затуманений  дідусь  - 
Зітре  зі  щік  мої  безсонні  сльози... 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2015
автор: Любов Ігнатова