Тихцем наносить фарби на листки
чарівна ніч в заквітчаній короні
і з хмар ряднин витрушує зірки
прямісінько до тебе у долоні...
Ця суміш славослів'я, снів і од,
потік, дорожчий за дзвінкі монети...
Радій такому скарбу, епізод
нікчемний у літописах планети...
Як доказ гармонійного Буття,
і віра від удару в голу спину:
лиш кілька слів на зібганих життям
витках дезоксирібонуклеїну...
Не оскотинься, збережи лице!
бо решта, що порвали з Небесами,
вкривають куполи церков свинцем
назамість золотої амальгами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588759
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 21.06.2015
автор: Лео Нардо