Моє життя неузалежнене від світу
Бо я живу не тілом а нутром
не тим яке качає кров і гріє
А тим в якому біль і сон
Там подихи веселих музикантів
там квіти помирають на столі
Там сонячне проміння скаче
Там губи в поцілунках при зорі
Там іскри падають до низу
Там дощ взлітає до небес
Там зібрані усі мої капризи
І там я лиш з тобою або без.
Там небо нам ніколи не заплаче
Там все живе за стінами очей
Цей світ всередині незрячий
Він почуттями бачить стан речей
17.01.2015 01:26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: ЕТ