Ми попрощались,а думки все разом
Спілкуються і обговорюють тебе.
Таємний незнайомець знову хоче
Жахливу пісню в голову укласти.
Але набрид старий невдаха
Весь час у сторону веде.
І не дає жінок чіпати
Лиш каже,,Ой,це не твоє''.
А я зустрів на себе схоже
Нікому непотрібне крильце.
Воно лежить і доживає
Останні хвилі на Дніпрі.
Їй так подобається зима
Щаслива зараз та без друзів.
Бо ні з ким хлібом поділитись
Як в дзеркало на себе подивитись.
Знайди мене чи,може,я тебе
По кроку ближче до мети.
У наших нутрощах палає
Вогонь без диму-дивний ти.
Зустріч,яку всі так хотіли
Насправді-запозичений прогноз.
Що буде файно вести далі
В сімейному куточку повідець.
Розумна-каже,що дурненька
Гарнюня-зневажає далі.
Мудрішої годі і чекати
Із нею так цікаво справу мати.
Та щось підсказує все припинити
Можливо,це меланхолічна ніч.
У зговорі з таємним стариганом
Весь час у сторону веде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: Богдан Костін