Яка це радість, як збирається родина
У гурт один, ніхто нікуди не спішить.
Обід. Розмова. Кров тепліє у судинах.
Любов’ю кожне серце міниться, пашить.
Яка це радість, коли діти і онуки
Квадратні метри словом, рухами повнять.
Добра і щирості природної сполуки
Гуляють хатою і смішками дзвенять.
Яка це радість, коли все верхи ногами.
Порядок, тишу на постій бере сусід.
Старий рояль моргає, грає гами.
День залишає по собі яскравий слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)