[i]Такі різні, божевільні люди,
Та фотографії повсюди…
Знайоме обличчя, очі, губи –
Кохання - це синонім застуди…
Стомлені, від безсонної ночі,
Твої, все ще блакитні очі –
Запитують ліки в лікаря знов,
Від хвороби, що зветься любов…
Як хочеш втікай, під холодний дощ,
Ховайся, між спорожнілих площ…
Наче шкідлива, пагубна звичка,
Обережно – вірус – табличка…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588997
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Валерій Кець