Білим птахом поринула б в небо,
Полетіла б у рідні краї,
Де чекає мене рідний берег,
Де стежинки згубились мої…
Там мій берег Азовського моря,
І дитинство і юність моя.
В інший край занесла мене доля,
Тільки душу залишила я…
Я залишила душу і спокій,
В найрідніших у світі краях,
Де степи неосяжно широкі,
Де кружляє у небі мій птах…
Хто мене пам’ятає, не знаю,
Вже давно там немає рідні,
Тільки серце моє пам’ятає,
Найщасливіші ночі і дні…
Хоч би як не складалася доля,
Я прилину у край своїх мрій,
Де чекає мене берег моря,
Рідний берег останніх надій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2015
автор: LubovShemet