Сіли дикі гусоньки на став,
Опустили крила в чисту воду,
Вітерець весну вже колисав,
І вівсянка пісеньку заводить.
Заблукали в воду небеса,
Заясніло сонце кришталями.
Райська неповторна та краса
Силоньки пташині позціляє.
Забреду у свіжі спориші,
Виткнулись весну щоб зустрічати,
Порадію щиро, від душі,
Птахом весняним почну кричати.
Мов вином, красою я уп’юсь,
Й ніби вперше, раптом захмелію,
Чистим водам ставу поклонюсь,
Помолюсь, мов матері, землі я. 21.03.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589072
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)