Вона махає кожній автівці
Під номером десять сорок.
І в небесах випасає вівці
В теплий святий вівторок.
Вона помножила суть усмішки,
Та розділила добуток.
Десь з Діогеном шукає діжку,
Щоб в ній заховати смуток.
Вона вінтажно живе альбомом,
Де можна любов тримати,
Блукати чорним німим фантомом,
Згадати, що ти є МАТИ.
Вона зливає у скроні іній,
А в серці плекає маки.
Аби відчутися поруч з сином
В момент сліпої атаки.
Вона звичайна із поміж сотень
Невиправдано безрідних,
Що одночасно зайшли в безодню
Під назвою: "Зник безслідно"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Нея