Дівчата милі і шановні матері,
Вас Бог створив у образі Богинь.
Поети і художники вас прославляли
Впродовж пройдешніх поколінь.
Ви створені для щастя і любові,
Для гідного щасливого життя,
Та їх тепер нема, вони лише на слові,
Так і пішли у небуття.
Вам Бог дав ласку і чарівність,
І мудрістю він вас не обділив,
Він дав вам і красу і ніжність
Щоб чоловік безтями вас любив.
І він любитиме вас вічно,
Коли б ви стала ось яка:
Як вас Господь створив для нього -
Кохана, ніжна і стійка.
Та декому незайве озирнутись
На пройдений в епохах шлях,
Чи ви не збилися з дороги,
До мудрості йдучи в віках.
Ми часто помічаємо з докором,
Куди лиха вас доля привела.
Уже краса ваша зів’яла
І ви не та вже що була.
Хто вас туди привів?
Хіба не бачили куди ви йшли?
Як гультяї за рученьку вас брали
І сміючись над вами вас вели,
А потім вашу гордість і красу топтали
І після цього ви себе не впізнавали,
Бо дуже жалюгідні стали:
Розбите серце, втрачена надія,
Пропита і прокурена душа,
Бере зухвало вас хто хоче,
Що не вартує і гроша.
Чи можете гнівитися на кого,
Що долю дав вам ось таку.
Самі легку ви долю вибирали,
Бо думали не те, чого жадали,
Тому заложниками тої долі стали.
А логіка тут є проста:
Коли б ціну собі ви мали,
То б вас так дешево не брали,
Ви б твердо на ногах стояли,
І на приманку б не клювали.
Та вам не пізно повернутись,
До самого початку від кінця,
До величі духовної торкнутись,
Що в дар прийшла вам від Отця.
А Бог Отець є милосердний,
Лиш віру в нього ви найдіть,
Він втрачену надію верне,
Розбите серце звеселить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2015
автор: Цип`ящук Володимир