В оковах…

(за  мотивом  [b]"Я  втікаю  від  неї"  stawitscky[/b])
[color="#0004ff"]  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588793  [/color]

Тло  незмінне  й  розпливчасте  всіх  думок  й  дій...
Для  душі,  як  окови  сталеві,  незрушні...
Невловиме  обрамлення  страху  і  мрій...
А  на  дотик  -  сучасність  зручна́,  незворушна.

Кожен  промах  рахує!  Прицільно  веде́...
Відчуваю  її  я  десь  там  -  між  лопаток....
Хоч  на  крок  би  в  СВІЙ  бік!....  Та  безжальна  краде
спокій  днів  в  душу  ти́снучи  з  болю  загату.

Ні,  не  вирватись!  Час  твій  СЬОГОДНІ....  Без  прав
на  помилки,  на  злість,  на  розпуку  й  вагання...
Ох,  Епохо,  сховай  свій  холодний  оска́л  -
ще  горю!  У  вогні  хай  ослабне  стискання...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589121
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Мар’я Гафінець