бути б тістом
аби напеклося хліба
пороздавано його
твоїм голодним
кісткам
кістки собакам
вже не кидають
нащо
як є каша
голови
там смачніше
мало солі
не солиш
піском пальці
не сиплеш
порохами прісну
з річки
запиваючи
рибу водою
не лишай
у собі
бо запливе
серцевими
протоками
упаде
свіжим тістом
в гарячу душу
спечеться
не розламаєш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2015
автор: Олеся Новик