Як мрії немає, то нічого й жити,
То нічого знову і знову стрічати світанок.
І каву, і чай, і глінтвейн не потрібно варити,
Й не треба чекати навколо повалення рамок.
Не треба для того збиратись у подорож вічно,
Не треба торкатися моря і хвиль його сили.
Як мрії людина не має, то є вона річчю,
Яка, мов в музеї, стоїть, покривається пилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Поправка Юлія