Дорожня пилюка сідає на травах
Бита дорога вся у ямах як в ранах.
Вся у дірках , мов якесь старе полотно,
Та кудись і така приведе все одно.
Не всяка дорога приводить до храму,
Не кожного вдома очікує мама.
Не кожному стелиться прямо дорога,
Буває звертає в завулки убогі.
Дорога мене розтрясає , вертає
До того хто любить мене і чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Богдана Копачинська