Мені хотілося кричати!
Волати! Крила одягнуть!
Прийшли до нашенької хати
Чужинці та й собі живуть!
Куди всі дивляться?! Байдужість
Всім по копійці роздала.
А я люблю Вкраїну дуже.
Чужинці тягнуть вже вола.
А світові немає діла.
Чужа ж бо хата! Не своя!
В хатиньці тихо свічка тліла...
У домовиночці-вояк...
Ви вікна всі позакривали!
Допомагали, хто як міг:
Одненьким словом повтішали! ..
Плете матуся оберіг...
Сидить чужинець в моїй хаті,
Всіх в комірчиноньку загнав.
А Ви... Заможні і пихаті?!
Та хто б його із вас прогнав? ..
Але того ніхто не знає,
Яку він хату обере...
Сьогодні в моїй він гуляє,
А завтра-вашу відбере...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589384
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.06.2015
автор: Відочка Вансель