Світлана Моренець
ПОКИ В'ЄТЬСЯ ДОРОГА
Все частіше вертаюсь туди,
де ступили в життя перші кроки,
де залишились босі сліди
від дитинства на довгії роки,
де змивали і тінь від біди
безтурботності чисті потоки.
Пр:
Зачекай!
Не ховайся в туман,
карооке веселе дівчатко!
Я – майбутнє твоє, не обман...
Дай же ручку! Пройдемо спочатку
всі стежини... спочатку...
Обійдем всі куточки двора,
де всміхалися мамині квіти,
щебетала сільська дітвора
і привітно вклонялися віти...
мамин голос почуєм здаля... –
найрідніший, найкращий у світі!
Пр:
Одзовись!
Повернись хоч на мить
світло юності, цвіт неповторний!
Не озвався... Лиш вітер шумить
і сумує під звуки валторни,
що життя – неповторне.
Коли ро́ки вповільнюють кров
і сміються над нами з люстерця,
ми в дитинство вертаємось знов –
з кришталевого п'ємо джерельця,
там черпаємо сили й любов
і лікуємо зранене серце.
Пр:
Не тікай!
Ще хвилинку зажди,
моє миле дівча босоноге!
Ти – мов совість моя назавжди,
доки в'ється життєва дорога...
Поки в'ється дорога...
---------
Віталій Назарук
МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ
Україно, моя синьоока, де в намисті калина й жита…
Я люблю тебе, земле моя, бо для мене завжди ти свята…
Я люблю тебе, земле моя, тут моя воскресає душа…
Приспів:
Земле моя…Відродись!
Я прошу материнського слова,
Я люблю тебе, земле моя,
Моя рідна земля, калинова…
Моя рідна земля…
Україно, мій краю святий, солов’ї у гаях стоголосі,
Ти для мене з дитинства свята, доля миру у Господа просить,
Ти для мене з дитинства свята, доля миру у Господа просить,
Приспів.
Україно, моя синьоока, де в намисті калина й жита…
Я люблю тебе, земле моя, бо для мене завжди ти свята…
Я люблю тебе, земле моя, тут моя воскресає душа…
Приспів.
--------------------------
zazemlena
Де ти є?
Де ти є? Де ти є? Де ти є?
Все сумує душа. Плаче скрипка.
Ти кохання, ти щастя моє.
То далеко ти, то зовсім близько.
Ти кохання. Ти щастя моє,
То далеко ти, то зовсім близько.
Приспів:
Де тиє?
Це для тебе пісні.
Пригортаюсь до тебе душею.
Я слова всі зібрав чарівні...
Де ти є? Де ти є? Де ти є? Де...
Посміхнись хоч Орфею...
Літній день заквітчав ліс і луг,
І зозуля кує для нас долю...
Ти кохання моє, ти мій друг,
Ти неволиш й даєш мені волю.
Ти кохання моє, ти мій друг,
Ти неволиш й даєш мені волю.
Приспів.
Я знайду, щиро вір, я знайду,
Серед тисяч тебе відшукаю,
І дощем попід ноги впаду,
Бо тебе лиш єдину кохаю.
І дощем попід ноги впаду,
Бо тебе лиш єдину кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Віктор Ох