Поезія-це ніби сто намист
Із зірочок розрізав старий Янгол.
Коли вони летіли тихо вниз,
То другий сплів швиденько з літер вузол.
Як ті намистинятонька знайду ,
То буду їх кидати знову в зорі.
Тепер по отій стеженьці іду,
Де Янголи плетуть вузли історій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Відочка Вансель