ПРОВІНЦІАЛКА
Дівчина з одного села
Поїхала до міста
Хорошою вона була
Вчилась на економіста
Провінціалка вона
провінціалка
Була красива як фіалка
Та хотіла стати світською
левицею
Дурна слава пішла столицею
Поїзд "Мукачево-Київ"
Розділив на дві частини
Без жалю він виїв
Життя бідної дівчини
Про батьків забула
І за шкільних друзів
Думала що все здобула
Вивчившись у ВУЗі
До рідного села
Докотилась слава
Як вона у Києві жила
Стала як шалава
Стала простою дівкою
І у тому дусі
З легкою поведінкою
На лавці шепчуться бабусі
Стало соромно батькам
Що їхня доня рідна
Продає любов дядькам
На все вона згідна
А вони ж її ростили
Вчили Божому закону
Та погані друзі розпустили
І вона скотилась по наклону
Відреклись батьки від неї
І вона їм вже не дочка
Хай живе собі в Києві
І робить все що хоче точка
Ой дівчата не ходіть
Тим шляхом широким
І такого не робіть
Хай буде вам це уроком
Знаєте як буде важко
Вашим татові і мамі
Як їм буде тяжко
Ви побачите це самі
Не вбивайте ті надії
Що батьки у вас вкладають
Контролюйте свої дії
Бо від них усі страждають
Автор: Михаил Стан, с. Івання, Ровенская область, 10 августа 2014 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589455
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2015
автор: Міша Стан