Вечірній вітер колихає
берізчині косички,
і в ті косички я вплітаю
кольорові стрічки.
Місяць й зорі заглядають,
закохались видно,
тільки я сиджу самотня
і мені обідно.
Весна мене надихає
на палке кохання,
а я сиджу і сумую
звечора до рання.
Коли прийде мій коханий
щоб розвеселити,
бо без нього я неможу
ніяк у світі жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2015
автор: Myza