Забуті сни приходять знов.
Приходять, та мене чекають.
Між нами, здавна нелюбов,
Та сни, про це… ще не гадають.
Вони забуті в попіл, в дим,
Що піднімається під хмару.
Забуті сни, забутих рим,
Не одного, лишень на пару.
Вони тривожять уві сні,
Та, щось шепочуть тихо вранці.
Моє волосся вкрило в сніг,
Забутих снів…забуті бранці.
Забутих бранців не тривож,
Вони вже звикли, до кайданів.
Їм не потрібен гнутий грош,
Та каяття, за біль у ранах.
Забуті сни, що вам потрібно?
Невже згадали про мене.
Пекучих сліз, давно не видно.
Живу, не чуючи про себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2015
автор: Dema