Вона стала сильною
Вона йшла по не прохідній вулиці
Вона ніколи нічого не боялася
А потім вона зламалася
Так просто йшовши по вулиці
Ніхто і ніколи її не бачив
Не помічав самотній дощ
Вона була майже прозора
Вона хвилювалася,наче море,
Тому що вона-веселка
Зійшовши один раз,зійде і вдруге
Він у її серці
Вона для нього - подруга,
Але не вистачить дружби
Розтопити 1000 стежок,
Щоб сказати тобі,мій друже,
Ти найкращий на світі дружок).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589502
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2015
автор: Olena Taran