Загляну в душу тобі, моя люба зоре.
Через очей твоїх, невидимий капкан.
Їм колір чарівний, подарувало море,
Їх глибина поглинуть може цілий океан.
Ці очі - два портали в вічність незбагненну.
Вони в моєму серці можуть зупиняти час.
Здійняти хвилю почуттів вогненну,
Собою замінити весь омріяний Парнас
Зіниць відкритий, неосяжний космос,
Потужніший за сотню чорних "чорних дір"
Просочується в серце - таємничий осмос,
Висмоктує до краплі - лагідний вампір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2015
автор: Вадим Кравець