Струмки дзвенять струною,
І чути плескіт хвиль.
Я полечу,за мною ,
Голубко теж полинь.
Полетимо з тобою,
Голубонько,ти знай.
Там,де блистить водою,
Аж золотий Дунай.
В лугах,в годину ранню,
Там серед квіточок.
Принесе нам кохання,
Маленьких діточок.
Там будемо кохатись,
Моя голубко знов.
Маленьким голуб’ятам,
Нести свою любов.
Удвох вони сиділи,
На гілочці бузку.
На вушко воркотіла,
Голубка голубку.
Ріка Дунай далеко,
За містом Амстердам.
Навіщо в літню спеку,
Стирати крильця нам.
Послухай голубочку,
Яка прекрасна мить.
Он біля нас струмочок,
Він теж до моря мчить.
Водичку з нього п’ємо,
Співає він для нас.
Давай гніздо зів’ємо,
Настав для цього час.
Із пуху тополини,
Обоє залюбки.
Звели в кущі калини,
Гніздечко голубки.
Струмок струною грає,
Серед зелених шат.
Голубка вигріває,
Маленьких голуб’ят.
І знов в годину ранню,
На березі ріки.
Радіючи коханню,
Воркують голубки.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589597
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2015
автор: Василь Надвірнянський