Мій ангел – охоронець зранку прокидається,
Очами синіми заглядає в трельяж.
Над лісом сонце усе вище піднімається,
На землі наводить ранковий макіяж.
Так людська краса змагається з природою,
Ще зовсім невідомо чия верх бере.
Стою я і любуюся тією вродою,
А серце зачудоване у грудях мре.
У житті ми всі є трошечки Колумбами,
В нім кожен завжди відкриває щось своє.
А сонце ходить і ховається за клумбами,
Воно в цей час себе у тобі впізнає.
Вже тепер здається разом були завжди ми,
І не була в житті ніколи ти одна.
А клумба щиро дивиться на нас трояндами,
Чомусь радіє і хвилюється вона.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589607
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2015
автор: Василь Надвірнянський